Види шізофренііособенності перебігу хвороби
Шизофренія - поширене полиморфное психічне захворювання, симптоматика якої відрізняється великою різноманітністю проявів. У ряді випадків захворювання переважає т.зв. позитивна симптоматика, яка полягає в появі у пацієнта нових рис, особливостей (марення, надцінні ідеї, галюцинації), іноді перебіг хвороби проявляється переважно негативною симптоматикою - зникненням якостей, спрощенням рис характеру, мислення (агедонія, апатія, скорочення соціальних взаємодій, бідність мови при захворюванні). Крім того, виділяють т.зв. когнітивні порушення - мислення, сприйняття навколишнього світу, пр. У світовій практиці виділяють такі види шизофренії, як:
- параноїдний варіант хвороби, який характеризується наявністю галюцинацій, різних божевільних ідей, проте таких рис, як розлади мислення, порушення організації, хаотичність і безсистемність поведінки, афективного уплощенія - не виявляється;
- дезорганізований варіант шизофренії, навпаки, характеризується саме афективною уплощением і різними ознаками дезорганізації поведінки, вчинків хворого;
- кататонический варіант відрізняється яскравим проявом психомоторних порушень: хворі можуть впадати в кататонический ступор, спостерігається симптом воскової гнучкості;
- недіфферінцірованний варіант, при якому психотичні симптоми присутні, проте чітко віднести даний варіант хвороби до конкретного виду не представляється можливим;
- залишковий тип: для цього варіанту шизофренії характерні її позитивні симптоми (марення, галюцинації), однак вони виражені недостатньо сильно, щоб віднести захворювання до Параноїдні типу.
За тривалістю стадій загострення і ремісії виділяють безперервно-проградієнтного, приступообразную форми, за швидкістю розвитку - злоякісні або бистропроградіентние, уповільнені або малопроградіентние і проміжні среднепроградіентние (параноїдні) форми хвороби.
Взагалі діагноз шизофренії ставиться при наявності мінімум одного з основних ознак: відлуння думок (т.зв. озвучування власних думок), їх вкладання або ж відібрання, маячні ідеї, які мають постійний характер, звукові галюцинації (голоси, що наказують хворому або обговорюють його), маячний сприйняття реальності.